Самые свежие и актуальные новости отовсюду!

КЛАСИ НАСЛІДКІВ ДЛЯ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ. ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПОЖЕЖНОЇ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ЕКСПЕРНТИЗИ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО

Классы последствий строительных объектов. Экспертиза. Нормы пожарной безопастности.

1 116

Проведення експертизи проектної документації є дуже складним і важливим етапом, який потребує кропіткої роботи експертів. Фахівці уважно розглядають окремі чинники, виконують розрахунки, перевіряють закладені параметри на відповідність діючим нормативам. Метою проведення експертизи являється оцінка проектів будівництва з метою визначення якості проектних рішень. Під час неї виявляється відповідність вимогам законодавства України, будівельних норм, стандартів і правил щодо:
·міцності, надійності та довговічності об’єктів будівництва (у тому числі, за рішенням сторін шляхом виконання перевірочних розрахунків), їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
· санітарного та епідеміологічного благополуччя населення;
·охорони праці;
· екології;
· пожежної безпеки;
· техногенної безпеки;
· енергозбереження;
· кошторисної частини проектної документації.
Відомо, що з 10.06.2017 набрав чинності Закон, який регламентує зміни у галузі містобудування. Закон № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».Зазначений Закон спрямований, перш за все, на зміну існуючої системи дозволів у будівництві та приведення її у відповідність до європейських стандартів. Відтепер будівельна галузь почала працювати за новими правилами та нормами. Законом запроваджено перехід від триступеневої дозвільної системи (повідомлення, декларація, дозвіл) до двоступеневої (повідомлення та дозвіл на будівництво). Порядок оформлення дозвільних документів визначається відтепер не за категорією складності об’єкта будівництва, а за класом наслідків.Закон скасовує категорії складності об’єктів будівництва. Вони будуть оцінюватись тільки за класами наслідків (відповідальності).Клас наслідків будівель і споруд характеризує рівень потенційної небезпеки для життя або здоров’я людей, які можуть там перебувати (постійно або періодично) або які знаходитись зовні такого об’єкта, рівень матеріальних чи соціальних втрат, при припиненні експлуатації об’єкта.Класи наслідків для будівельних об’єктів:СС1 — незначні наслідки — належать об’єкти I та II категорій складності;СС2 — середні наслідки — належать об’єкти III та IV категорій складності;СС3 — значні наслідки — належать об’єкти V категорії складності.Законом чітко визначено об’єкти, які не можуть бути віднесені до незначного класу наслідків та які обов’язково належать до значного класу.Віднесення об’єкта будівництва до класу наслідків покладається на проектну організацію та погоджується із замовником.Підвищено відповідальність як суб’єктів містобудування так і посадових осіб органів Держархбудконтролю.Крім цього, зазнає змін і суб’єкт проведення експертизи проектної документації об’єктів, що споруджуються за рахунок державного
або місцевого бюджету, або за рахунок кредитів під державні гарантії.До внесення змін повноваження на проведення такої експертизи мали виключено експертні організації державної форми власності.Із набранням чинності змін до вищевказаного закону, право на проведення будівельних експертиз відносно об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), будівництво яких фінансується за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії — будуть мати експертні організації із статусом юридичної особи, у складі яких не менше 80% експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.Вказані нововведення мають нарешті прибрати монополію державних експертних організацій щодо вищенаведених окремо визначених законодавством об’єктів будівництва та забезпечити проведення державних закупівель (тендерів) для експертних організацій незалежно від форми власності на державному та місцевих рівнях.Забезпечення пожежної безпеки — це один із важливих напрямків щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього середовища. Незважаючи на значний поступ у науково-технічній сфері людству ще не вдалося знайти абсолютно надійних засобів щодо забезпечення пожежної безпеки. Більше того, статистика свідчить, що при зростанні чисельності населення на 1 % кількість пожеж збільшується приблизно на 5%, а збитки від них зростають на 10%. І сьогодні, коли людство увійшло в третє тисячоліття своєї багатовікової історії, питання пожежної безпеки залишаються актуальними. Кожні п’ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні кожні 10 хвилин. За даними карток обліку пожеж впродовж 2 місяців 2018 року в Україні зареєстровано 7 597 пожеж.Тільки за 2 місяці 2018 року на місці пожежі виявлено 514 загиблих, з них 11 дітей.Матеріальні втрати від пожеж склали 987 млн 191 тис. грн (з них прямі збитки становлять 303 млн 503 тис. грн, а побічні – 683 млн 688 тис. грн).Щоденно в Україні, в середньому, виникало 128 пожеж, матеріальні втрати від яких складали 16 млн 732 тис. грн.Кожного дня внаслідок пожеж гинуло 8 і отримувало травми 5 людей, вогнем знищувалось 78 будівель (споруд) та 10 одиниць техніки.Протягом 2017 року в Україні зареєстровано 83 116 пожеж.Матеріальні втрати від пожеж склали 7 млрд 860 млн 225 тис. грн (з них прямі матеріальні збитки становлять 2 млрд 38 млн 653 тис. грн, а побічні – 5 млрд 821 млн 572 тис. грн).Унаслідок пожеж загинуло 1 819 людей, у тому числі 65 дітей; 1 474 людини отримало травми, з них 144 дитини.Упродовж 2017 року в Україні в середньому щодня виникало 228 пожеж (у 2016 році цей показник дорівнював 203).За 12 місяців 2017 року підрозділами ДСНС на пожежах було врятовано 2 377 людей, у тому числі 244 дитини; матеріальних цінностей на суму понад 14,4 млрд грн. Крім того, на пожежах врятовано 26 986 будівель і споруд, 2 304 голів худоби, 6 385 штук птиці, 2 091 одиниці техніки, 3 355 тонн грубих кормів, 11 575 тон зернових та технічних культур, 1 745 га хліба на корені.Основними причинами виникнення пожеж залишаються необережне поводження з вогнем (71,2 %), порушення правил пожежної безпеки під час  влаштування та експлуатації електроустановок (15,7 %) і порушення правил пожежної безпеки під час влаштування та експлуатації печей, тепло  генеруючих агрегатів та установок (6,1 %).Однією з причин, яка може впливати на таку сумну статистику можливо назвати якість проектної документації та фактичне виконання робіт по такій документації.В Україні працює безліч різноманітних проектних бюро
і проектувальників-фрілансерів, які здійснюють свою діяльність з різним ступенем відповідальності. Це, в кінцевому підсумку, може відображатися і на якості розроблюваної ними будівельної документації.На жаль, від помилок ніхто не застрахований, навіть найдосвідченіші фахівці. Як наслідок, будь-який проект будівництва, який би фахівець його не готував, вимагає додаткової перевірки. Тому, експертиза будівельної документації для певних категорій об’єктів (СС2, СС3) є обов’язковим етапом. Цей процес покладається на спеціальні експертні організації.Одним з напрямків експертизи проектної документації є: експертиза з питань пожежної та техногенної безпеки, яка визначає достатність і якість  проектних рішень щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки щодо:·   забезпечення об’єкта будівництва системами запобігання пожежі і протипожежного захисту, в тому числі організаційно-технічних заходів;·   достатність проектних рішень відносно техногенної безпеки об’єктів виробничого і соціального призначення, які можуть викликати надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків.На цей час можливо виділити окремі питання, що значно ускладнюють проведення експертизи проектної документації, а саме:
·  замовники будівництва та проектувальники надають на експертизу проектну документацію, яка за складом та змістом не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст Проектної Документації на Будівництво»;
· на експертизу надаються текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення оформлення яких не відповідає ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації»
із зміною №1;

· існують випадки відсутності окремих розділів, а передбачені не відображають всіх проектних рішень.До проблемних питань при проведенні експертизи можливо віднести  відсутність повного переліку вихідних даних для проектування, а при їх наявності вони не містять вимог щодо пожежної та техногенної безпеки.Має місце неякісне оформлення вихідних даних на проектування. Наприклад згідно Додатку Б (довідковий) ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст Проектної Документації на Будівництво» Завдання на проектування — повинно містити вимоги до розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), вимоги до систем протипожежного захисту об’єкту. Проте в окремих випадках така інформація в завданні на проектування відсутня.Існують випадки коли завдання на проектування не містить вимог щодо дотримання протипожежних вимог, що стосуються об’єкта реконструкції
або капітального ремонту. Наприклад при капітальному ремонті дошкільних навчальних закладів, а також школах завданням на проектування не передбачається проведення ремонту систем протипожежного захисту.
При проведенні утеплення будівель із заміною вікон та дверей не звертається увага на те, що окрім збереження існуючої ширини та висоти дверей необхідно дотримуватися вимог чинних будівельних норм, так як існуючі прорізи у зовнішніх стінах не завжди відповідають вимогами будівельних норм.Також в порушення вимог п. 4 наказу Мінрегіону України від 16.05.2011  № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» у складі вихідних даних не надаються технічні умови.
В окремих випадках технічні умови не містять інформації щодо витрат води для цілей зовнішнього та внутрішнього протипожежного пожежогасіння, що в свою чергу зобов’язує замовника будівництва проектувати резервуари для цілей пожежогасіння або повторно звертатись до організація яка видала такі ТУ. Останнім часом відбулося ряд змін будівельних норм щодо протипожежного захисту.Так 31 жовтня 2016 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіонбуд) було прийнято Наказ № 287  «Про затвердження ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».  Відповідно до цього Наказу з 01.06.2017 року набула чинності нова версія ДБН В.1.1-7:2016 замість ДБН В.1.1-7- 2002.Нова версія ДБН являється гармонізованою із вимогами європейських та міжнародних нормативних документів та у зв’язку з цим першою помітною зміною ДБН являється оновлене оформлення та структура документа,
яка схожа з міжнародними стандартами.При проектуванні будинків, що проектуються або будуються за будівельними нормами, які гармонізовані з нормативними документами Європейського Союзу, повинні застосовуватись будівельні матеріали, що відповідають ДСТУ EN 13501-1 «Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 1. Класифікація за результатами випробувань щодо реакції на вогонь».Крім того в новій редакції ДБН вилучені норми правового характеру (розділ 1) та пожежно-технічна класифікація (розділ 2). Багатьом архітекторам (та й не тільки їм) вже давно набило оскомину питання, пов’язане з віднесенням того чи іншого простору до протипожежного відсіку або секції. Відтепер внесено відповідну зрозумілість. Ще одним проблемним питанням було визначення умовної висоти будинку у випадку, коли він стоїть не на рівному майданчику, а, скажімо, на ухилі (що, як відомо, не рідкість). Наразі воно врегульоване.Принциповий підхід, передбачений новим документом, полягає в тому, що ступінь вогнестійкості будинку потрібно визначати залежно від його призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, умовної висоти (поверховості), а також площі поверху в межах протипожежного відсіку. Виходячи з заданої межі вогнестійкості будинку і підбирають конструкції та будівельні матеріали, приймаючи як критерій вибору, насамперед, їх класи за вогнестійкістю.   ДБН доповнено вимогами:- До евакуаційного виходу віднесено вихід, що веде із експлуатованого виду покрівлі до сходової клітки або сходів попередня редакція не містила такої вимоги.- Оцінювання вогнестійкості може бути проведено розрахунковими та експериментальними методами за стандартами, які відповідають європейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахуванням вимог додатка В цих Норм або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментів будинку або будинку в цілому за ДСТУ Б В.1.1-18.З 1 січня 2017 року набрав чинності ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», яка була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.05.2016 № 115. Одночасно припиняє дію стара норма —  ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва».На підставі порівняльного аналізу норм А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та А.3.1-5:2016 можливо зробити висновки, що текст нового документу більш лаконічний, в ньому усунуто низку двозначних формулювань, виключено норми, які дублювали пункти інших нормативно-правових актів. Зокрема, виключено Додаток Н «Акт про закінчення позамайданчикових та внутрішньомайданчикових підготовчих робіт і готовність об’єкта до початку будування», який мав виключно рекомендаційний характер. Тобто усунуто дублювання норми, яка містилася у пункті 4.6 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека
у будівництві. Основні положення». Наказом від 06.06.2017 № 139, Міністерство регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено
ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд».ДБН унормував можливість використання покриття для заїзду на нього пожежної та аварійно-рятувальної техніки та визначив, що  конструкція такого покриття повинна бути розрахована так, щоб витримувати навантаження
від проїзду установки та роботи основних та спеціальних пожежних автомобілів, автодрабин та автопідйомників (загальною масою — 53 т, навантаження на вісь -15 т, тиск виносної опори —
13,9 кг/см2).Визначив вимоги до виходів на покрівлю та показників пожежної небезпеки теплоізоляційного шару горищного перекриття для дахів. Наведено вимогу, що при проектуванні покрівлі з внутрішнім водостоком, лінія стоку води у водоприймальну воронку не повинна перетинати парапетну чи протипожежну стіни.Наказом від 06.06.2017 № 140, Міністерство регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено ДБН В.2.6-161:2017 «Дерев’яні конструкції. Основні положення».Дані Норми застосовують при проектуванні об’єктів будівництва з цільної (круглі лісо­матеріали, пиломатеріали), клеєної деревини (монолітний матеріал, створений склеюванням шарів дошок по висоті по пласті чи комбіновано), клеєного шпону (LVL), фанери та інших матеріалів на основі деревини.
Світ рухається вперед, розвиваються технології, з’являються нові матеріали і вироби і тут дуже важливо, щоб будівельні норми теж були ефективними та сучасними. Багато вже зроблено в цьому напрямку, але ще більше необхідно зробити, адже будівельні норми повинні випереджати, а не доганяти нові технології. В такому випадку будівництво отримає новий імпульс, перестане бути скованим застарілими, іноді уже і абсурдними правилами.

Leave A Reply

Your email address will not be published.